-
1 набивать гвоздей в стену
vgener. seina naelu täis tagumaРусско-эстонский универсальный словарь > набивать гвоздей в стену
-
2 набивать
несовер. - набивать; совер. - набить1) (что-л. чем-л.; наполнять)stuff smth. (with); fill smth. (with); pack smth. (with)2) (что-л. на что-л.; приколачивать)fix (on, to)набивать обручи на бочку — to bind a cask/barrel with hoops
набивать гвоздей в стену — to drive (какое-то количество) nails into a wall
3) текст. print••- набивать руку
- набивать себе цену
- набивать цену -
3 набивать
набіваць; напакоўваць* * *несовер.1) (наполнять) напіхаць, напіхваць(чемодан, склад и т.п.) напакоўваць, набіваць— напакоўваць (напіхаць, напіраць) кішэнь(птицы, скота) наразаць3) (вколачивать, прикреплять) набівацьсм. набить -
4 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
5 набить
несовер. - бить, набивать; совер. - набить1) несовер. - набивать; (что-л. чем-л.) ( наполнять)stuff smth. (with); fill smth. (with); pack smth. (with)2) несовер. - набивать; (что-л.), (на что-л.) ( приколачивать)fix (on, to)набить обручи на бочку — to bind a cask/barrel with hoops
набить гвоздей в стену — to drive (какое-то количество) nails into a wall
3) несовер. - набивать; текст. print4) несовер. - бить ( разбить много) -
6 набить
1. сов. см. набивать 2. сов. (рд.; вн.)1.:набить гвоздей в стену — drive* ( a number of) nails into a wall
2.:набить дичи — kill ( a quantity of) game
-
7 набить
наби́тьсов см. набивать· \набить гвоздей в стену καρφώνω καρφιά στον τοίχο· \набить обруч на бочку περνώ στεφάνι στό βαρέλι· ◊ \набить карман πλουτίζω, βγάζω· \набить ру́ку ἀποκτῶ πείρα· \набить оскомину а) μουδιάζουν τά δόντια, б) перен μπουχτίζω κάτι.
См. также в других словарях:
НАБИВАТЬ — НАБИВАТЬ, набить, набивывать что на что и во что; что чем; наколачивать, надев осаживать. Набивать обручи на бочку, шину на колесо. | Наполнять, начинить что тиском, гнетом, утолакивать. Набить ледник, трубку. Я сроду тюфяков не набивывал. | *… … Толковый словарь Даля
НАБИТЬ — НАБИТЬ, набью, набьёшь, повел. набей, совер. (к набивать). 1. что чем. Туго втискивая, вкладывая внутрь, наполнить что нибудь чем нибудь. Набить чучело. Набить подушку пухом. Набить погреб снегом. Набить трубку. Набить папирос. 2. что и на что.… … Толковый словарь Ушакова